Нікополь. Комунальний дошкільний навчальний заклад № 54 «Антошка»





Поради логопеда

 

   

Щороку все більше і більше дітей приходять у перший клас із мовленнєвими проблемами. Багато дітей не вміють робити звуковою аналізу слова, тому що не вимовляють якийсь звук, не чують і не розрізняють його місцезнаходження в слові. Це спричиняє перші невдачі на уроках. Учитель радить звернутися до логопеда. Але навчання в першому класі та одночасні відвідування занять логопеда — це значне навантаження на дитину. Часто запитуючи батьків: «Чому не звернулися за допомогою раніше?» Вони відповідають: «Думали, що виговориться» 

       Пам'ятайте, що спадковість у процесі розвитку мовлення практичної ролі не відіграє. Ваша дитина — індивідуальність, у неї свій шлях розвитку. Тому відсутність мовленнєвих проблем у батьків зовсім не означає, що у дітей вони також будуть відсутні. І навпаки, якщо ніхто в сім'ї не «гарчить», то це не означає, що у дитини теж не виходитиме. Спадково передаються лише осо­бливості будови щелеп, зубів, під'язикової зв'язки, що обумовлює особливий характер вимови, але не наявність або відсутність звуків у мовленні. Часто діти повторюють неправильну вимову батьків, наслідуючи їх, а насправді можуть вимовляти всі звуки правильно.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

   Пам'ятайте, що спадковість у процесі розвитку мовлення практичної ролі не відіграє. Ваша дитина — індивідуальність, у неї свій шлях розвитку. Тому відсутність мовленнєвих проблем у батьків зовсім не означає, що у дітей вони також будуть відсутні. І навпаки, якщо ніхто в сім'ї не «гарчить», то це не означає, що у дитини теж не виходитиме. Спадково передаються лише осо­бливості будови щелеп, зубів, під'язикової зв'язки, що обумовлює особливий характер вимови, але не наявність або відсутність звуків у мовленні. Часто діти повторюють неправильну вимову батьків, наслідуючи їх, а насправді можуть вимовляти всі звуки правильно.

     Отже, коли і кому потрібно йти до логопеда? Два дуже важливих питання, на які легко відповісти.  
       Я раджу звернутися до фахівця в будь-якому разі, щойно вашій дитині виповниться чотири роки. Можливо, вам порадять прийти через рік, може, потрібно буде виконувати якісь вправи — цього не варто боятися. Краще зайвий раз переконатися, що все гаразд, ніж через два роки ді­знатися, що у дитини серйозні проблеми з мовленням. 

        Батькам потрібно мати на увазі, що: 
• в один рік дитина повинна реагувати на звуки, тобто їх чути, щось хоч якось вимовляти (ав-ав, бі-бі);
• у два роки — повинна вміти пояснити словами, що вона хоче, чим невдоволена (дай яблуко);
• у три роки — може за навідними питаннями розповісти, де була, що бачила, чим займалася. (Бачила собаку. їла кісточку. Я сміялася.) Серед вимовних звуків мають бути присутніми [с], [з], [ц], [г], [к];
• у чотири роки мовлення має зв'язний характер, усі вислови послідовні, кількість навідних питань зменшується до мінімуму (У цирку був лев. Він стрибнув через вогонь, і я поплескав у долоні.) Серед звуків допускається відсутність лише [р]. Дитина повинна вміти виділити перший звук у слові, якщо він голосний і під наголосом (айстра, Іра);
• у п'ять років мовлення дитяти нагадує спілкування з дорослою людиною, у ньому наявні всі звуки, поширені речення, серйозні міркування і висновки. Дитина може визначити наявність заданого звука в потоці слів.
      Звісно, такий віковий розподіл умовний. Якщо ваша дитина у два роки вміє вимовляти [ш], це лише плюс, але зовсім не означає, що її трирічний друг відстає в мовленнєвому розвитку. Просто м'язи апарату артикуляції у вашої дитини зміцніли дещо раніше.  
  Перевірити, як працює язичок маляти, дуже просто. Запропонуйте побалуватися ним перед дзеркалом. Покажіть, що у вас теж є язик, що він уміє робити так і ось так, попросіть дитину зробити те саме. Переконайтеся, що вона вміє піднімати язик угору, опускати до підборіддя, штовхатися ним у щічки, клацати язиком, наслідуючи звук копит конячки. А можливо, саме дитина вам продемонструє щось таке, що і у вас не вийде. Тоді доведеться вам повчитися у цієї крихітки. 
     Трапляється, що дитина не хоче повторювати за мамою певні вправи, особливо коли боїться, що у неї не вийде. Відкрию вам секрет, як цього уникнути. Почніть із того, що у вас не виходить, наприклад, дістати язиком до носа. Скажіть так: «Усі вміють діставати до носика язиком: і собаки, і кішки, а у мене не виходить, навчи, як тобі це вдається». Або так: «Давай поглянемо, у кого язик довший: у тебе чи в мене». Удавайте, що він у вас дуже короткий. На такій простій вправі дитина відчує свою перевагу, і потім, виконуючи складніші, вона вже не скаже, що так не вміє, що так у неї не вийде, тому що вже запам'ятала, що у неї виходить краще, ніж у мами.  
     Можливо, у неї дійсно не всі вміння досконалі, але все одно похваліть дитину за старання, а самі запам'ятайте, що саме не дуже вдалося, над чим варто попрацювати завтра. 
         Успіху Вам, шановні дорослі!                                                 


Новини


13 жовт. 2021
ГРУПА "СОНЕЧКО"
Осіння розвага "Як козаки на доброму Ярмарку побували!"

12 жовт. 2021
Група"Калинка"
Осіння розвага "Як козаки на Ярмарку гарбузи купували"

12 жовт. 2021
КДНЗ №54 «Антошка», 09 група «Квіточка»
Осінні ігри для дітей можуть бути найрізноманітнішими. Нехай ваша дитина пізнає світ через ігри, а дитинство її буде найщасливішим!

Всі новини