Моніторинг якості освіти

Проведення моніторингу

компетенцій дітей дошкільного віку

Пріоритетним напрямом діяльності дошкільних навчальних закладів є спрямування освітнього процесу на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти та чинних освітніх програм. У сучасному дошкільному навчальному закладі актуальними є питання, пов'язані з організацією системи моніторингу якості дошкільної освіти, зокрема - розвитку життєвої компетентності дошкільників.

Підвищення конкурентоспроможності кожного ДНЗ пов’язане з його здатністю задовольнити не тільки наявні, але й прогнозовані вимоги споживачів. Їх вивчення має стати одним із напрямів діяльності в системі менеджменту якості й маркетингу дошкільного навчального закладу.Задоволеність споживача потрібно певним чином вимірюватий оцінювати, а систему якості забезпечити механізмом виробленняв разі необхідності коригувальних дій.

Питання моніторингу компетентності дітей дошкільного віку досліджували,такі українські науковці, як Катерина Крутій, Алла Богуш, методист Науково-методичного центру управління освіти Миколаївської міськради Ірина Романюк.

Разом з тим немає механізму, які відображали б цілісну систему переведення базових теоретичних позицій щодо діагностування життєвої компетентності дошкільників у конкретну процедуру їх реалізації в межах методичної роботи дошкільного навчального закладу.

Основним документом, який регламентує проведення моніторингу в дошкільній галузі є наказ Міністерства освіти і науки України від 11.04.2008 р. № 309 «Про проведення моніторингу стану дошкільної освіти».

МОНІТОРИНГ– ЦЕ КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЗІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СИСТЕМНИЙ ДОВГОТРИВАЛИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ТА ТЕНДЕНЦІЯМИ РОЗВИТКУ КОЖНОЇ ДИТИНИ.

Він є необхідною складовою освітньої діяльності педагога. Завдяки моніторингу педагог може з’ясувати, чи у правильному напрямі він здійснює освітній процес, і вчасно внести потрібні корективи.

Головною метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в ДНЗ, отримати оперативну інформацію про реальний стан та тенденції змін об'єкта діагностування для корекції педагогічного процесу.

ЗАВДАННЯ МОНІТОРИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми ДНЗ.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності прикінцевій меті – вимогам Державних стандартів дошкільної освіти.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми в ДНЗ.

5. Надати рекомендації педагогам і батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

Для ефективного всебічного вивчення кожної дитини і з’ясування напрямів роботи з вихованцями впродовж навчального року були проведені зрізи знань дітей за участю вихователів,   вихователя –методиста, де можна було прослідкувати зміни у розвитку кожної дитини.

Вивчення особистості дитини відбувалось у таких напрямах:
1. Виявлення   особливостей  психічного   розвитку    кожної  дитини, рівня адаптації,  що дозволило впливати на   темп  і    зміст   освітнього  процесу,  а  також будувати корекційно – розвивальну роботу.
2. Діагностування   дітей   на   рівень розвитку  соціальних якостей  з метою виявлення   соціального   розвитку   дітей   усіх  вікових   груп.
3.  Відслідкування   емоційного благополуччя дітей старшого дошкільного віку з метою його корекції.

Якісному проведенню занять з фізкультури сприяла відповідна матеріальна база: поповнили спортивний інвентар, м’ячі, кеглі, ракетки, обручі, палиці, доріжки, матеріал для загально – розвиваючих вправ.

Узагальнені результати педагогічного обстеження дітей на рівень засвоєння знань, умінь, навичок відповідно до програмових вимог подано в додатках.

Кількість дітей раннього віку, які мають високий рівень сенсорного розвитку, збільшилась, у порівнянні з початком навчального року, на 9%, дітей з середнім рівнем збільшилось на 10%, дітей з низьким рівнем розвитку зменшилось на 20%. Підвищення рівня засвоєння програмового матеріалу з художньо-мовленнєвої діяльності, ознайомлення з довкіллям та природою складає 10%.

Діти середнього рівня орієнтуються в найближчому оточенні. Потребує подальшого вдосконалення робота з дітьми з розвитку мовлення. Багато понять залишаються в пасивному словнику дітей, тому в порівнянні з попередньою діагностикою з різних розділів програми спостерігаються в середньому незначні зміни.

Слабким залишається розвиток дрібної моторики руки, тому показники з образотворчої діяльності в цілому на середньому рівні.

У групах молодшого дошкільного віку (у порівнянні з вереснем) наприкінці навчального року рівень засвоєння програми з розвитку мовлення мав такі показники: достатнього рівня збільшилось у середньому на 16%, середнього – на 12%, низького зменшився на 27%.

Показники з ознайомлення з довкіллям також набули змін – рівень засвоєння програмового матеріалу підвищився в середньому на 15%. Більшість дітей з низьким  рівнем   перейшли в середній рівень, на 17% збільшилась кількість дітей достатнього рівня. 

Заслуговують на увагу якісні показники оволодіння дітьми основними рухами з фізичної культури – у порівнянні з показниками попереднього року в молодших групах підвищився загальний рівень оволодіння основними рухами в середньому на 20%.

У групах середнього дошкільного віку кількість дітей низького рівня розвитку зменшилась за всіма розділами програми на 31%. Розвиток українського мовлення та ознайомлення з народознавством покращився в середньому на 7-8%.

Рівень засвоєння програмового матеріалу з музичного виховання також підвищився на 8-9%. Вивчення показників оволодіння дітьми основними рухами з фізичної культури показало, що дітей низького рівня розвитку не виявлено.  Діти під час занять розкуті, емоційні, сприймають і вирішують різноманітні пізнавальні та проблемні завдання, активно відповідають на запитання, можуть самостійно робити висновки та узагальнення, висловлюють свої судження.

У групах старшого дошкільного віку, порівняно з попе­реднім навчальним роком, підвищився рівень засвоєння програмового матеріалу з математики, а дітей достатнього рівня розвитку збільшилось на 6-7%, високого рівня – на 11-12%. Так, збільшилась кількість дітей (на 11%), які добре засвоюють програмовий матеріал на заняттях, уміють застосовувати знання на практиці, здатні до інтенсивної розумової діяльності, організовані, уміють зосередитись, старанно виконують завдання, долають труднощі, розуміють вказівки дорослого з першого подання.

Якість оволодіння дітьми старшого дошкільного віку основними рухами, в порівнянні з попереднім   навчальним роком, підвищилась і становить:

біг: середній показник високого рівня – на 27% більше, ніж у попередньому році, середній показник достатнього рівня – на 13% більше, ніж у попередньому році;

ходьба: середній показник високого рівня – на 17% більше, ніж у попередньому році, середній показник достатнього рівня – на 6% більше, ніж у попередньому році;

рівновага: показники високого рівня збільшились на 34%;

стрибки: показники високого рівня збільшились на 31%;

лазіння: показники високого рівня вище на 33%, ніж у попередньому році.

У результаті створення програм цілісної оздоровлювальної спрямованості для кожного вихованця в дошкільному закладі спостерігається стабільне покращання показників здоров’я дітей.

Так, за результатами Державного тесту, проведеного у ве­ресні й у травні, кількість дошкільнят, які показали високий і достатній рівень розвитку основних рухів зросла на 24% і становить наприкінці навчального року 100%.

У дошкільному навчальному закладі  було проведено обстеження дітей від трьох до шести років з метою визначення рівня їхнього рухового розвитку.

Дітям було запропоновано виконання таких вправ:

• стрибок у довжину з місця;
• кидки м’яча об стіну і ловля з відстані 1 м за 30 сек.;
• піднімання тулуба   з положення лежачи на спині;
• згинання рук в упорі лежачи;
• стрибки зі скакалкою.

Найбільша кількість дітей високого рівня (47,3%) була зафіксована під час виконання стрибків, найбільша кількість низького рівня (88,3%) – під час піднімання тулуба з положення лежачи на спині.

Отже, аналіз рівня рухового розвитку дітей дошкільного навчального закладу  довів, що найважчими для дошкільників є стрибки зі скакалкою – діти молодшого та середнього дошкільного віку не виконали їх зовсім, велика кількість дітей старшого дошкільного віку під час виконання цієї вправи показала низький рівень.

Моніторинг стану готовності дошкільного навчання дітей-випускників показав:

діти-випускники мають: на достатньому рівні (62%) розвинуті психічні процеси, добрі потенційні можливості в галузі розвитку пізнавальних процесів; достатній (51%) і середній (49%) рівень працездатності; достатній (40%) і середній (60%) рівень розумової активності; сформовані навички навчальної діяльності (92%); діти мають достатній і середній рівень саморегуляції і самостійності, уміють слухати і виконувати вказівки дорослого, контролювати себе, оцінювати свої відповіді й відповіді однолітків; на достатньому рівні розвинуті дії мислення:   класифікація, абстрагування; 15% дітей-випускників мають порушення у вимові звуків, що знизило результати засвоєння розділів програми з навчання ; у дітей-випускників сформована мотивація.

Використання нетрадиційних способів загартування, сенсомоторних тренінгів сприяло зниженню захворюваності дошкільнят. Вихованці КДНЗ брали активну участь в  міських заходах «Весняний  СЕРПАНТИН»,  а також в ЗОШ № 19.  

Окреслилась позитивна динаміка щодо готовності дітей до школи. Аналіз психологічної готовності до школи показав, що:

5. високий рівень готовності мають 28% дітей;

5. достатній рівень – 43%;

5. середній рівень – 29%;

5. низький рівень – 0%.

Завданнями вдосконалення роботи з підготовки дітей до шкільного навчання на наступний період є: розвиток порів­няльного і пояснювального мовлення; розвиток дрібної моторики руки; розвиток сенсомоторної координації на аркуші і техніка малювання; формування адекватної самооцінки.

Виконання системи профілактично - оздоровлювальних заходів програми  сприяло:

• зниженню рівня захворюваності в   навчальному році у порівнянні з попереднім роком;

• підвищенню рівня фізичного розвитку дітей  у порівнянні з попереднім навчальним роком кількість дітей основної фізкультурної групи збільшилась в 1,1 раза, кількість дітей підготовчої групи – зменшилась в 1,3 раза;

• збільшенню кількості дітей 1-ї групи здоров’я в 1,1 раза; зменшенню в 1,1 раза чисельності дітей 2-ї групи.

Облік проведених профілактично - оздоровлювальних заходів показав, що діти, які пройшли оздоровлення в КДНЗ, хворіли менше на простудні захворювання, ніж діти, що за різними причинами не змогли його пройти.

На підставі системного аналізу захворюваності дітей  і медичного моніторингу можна зробити висновок: отримані результати зумовлено своєчасністю заходів, а саме:

1. системою профілактично - оздоровлювальних заходів, спрямованою на: пом’якшення адаптації дітей до умов КДНЗ; профілактику сезонного росту захворюваності; компенсацію весняної вітамінної недостатності; зміцнення імунної системи часто хворіючих дітей; загартування; 
2. системою занять з фізичної культури;
3. корекцією працездатності дітей на заняттях;
4. індивідуалізацією та диференціацією освітнього процесу (врахування результатів і виконання рекомендацій згідно з моніторингом стану здоров’я дітей);
5. постійною співпрацею із сім’єю;
6. контролем за дотриманням норм і правил гігієни та харчування дошкільників;
7. контролем за фізичним розвитком дітей ;
8. розробкою рекомендацій на допомогу вихователям, постійною роботою методичної ради над теоретичною обізнаністю педагогів і практичною їхньою підготовкою.

Аналіз оцінювання виконання річних завдань  минулого навчального року показав, що пріоритетними завданнями для вдосконалення роботи методичної служби на наступний період розвитку є:

• удосконалення системи регулювання рівня професійної компетентності педагогів на основі особистісно-зорієнтованого підходу;

• створення умов для досягнення стійкої мотивації пе­дагогів на зростання професійної майстерності, на мобільність колективу щодо впровадження новітніх технологій;

• сприяння становленню співробітницьких взаємин між колеґами, співпраці досвідчених педагогів і молодих спеціалістів;

• закріплення навичок керування самоосвітою.